Розміри витрат на відрядження

Чинним законодавством передбачено, що витрати на відрядження, підтверджені документально, не включаються до складу оподатковуваного доходу працівника.

При цьому Податковим кодексом України (ПКУ) на відміну від добових, для яких становлено чіткий неоподатковуваний ліміт, витрати на найм житла для працівників небюджетних організацій (ТОВ) за умови їхнього документального підтвердження не мають встановленої максимальної суми. Це прямо передбачено пп. «а» пп.170.9.1 ПКУ.

Підтвердними документами можуть бути:

• рахунки, отримані із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги із розміщення та проживання;
• транспортні квитки;
• страхові поліси тощо.

А от для добових витрат (на харчування та інші особисті потреби) встановлено неоподатковуваний ліміт. Станом на 2025 рік він становить:

• для відряджень по Україні – не більше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року. Оскільки у 2025 році мінімальна зарплата складає 8000 грн, неоподатковувані добові – 800 грн;
• для відряджень за кордон – не більше 80 євро за кожен календарний день.

Варто також мати на увазі, що хоча податкове законодавство не обмежує суму на проживання, підприємство має право самостійно встановити такі ліміти у внутрішньому документі, наприклад, у «Положенні про службові відрядження». Якщо працівник витратить на житло більше встановленого внутрішнього ліміту, але в межах документально підтвердженої суми, то вона однак не буде оподатковуватися. Проте, якщо підприємство компенсує витрати, не підтверджені документально, вони вважатимуться додатковим благом працівника і повинні оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб (18%) та військовим збором (5%).