ДМИТРО ВИШНЕВЕЦЬКИЙ - ЗАСНОВНИК ПЕРШОЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ
ДМИТРО ВИШНЕВЕЦЬКИЙ - ЗАСНОВНИК ПЕРШОЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ
Дмитро Вишневецький народився у 1516 році, в родині князів Вишневецьких, що володіли величезними маєтностями в Україні, зокрема на Кременеччині та Поділлі. Родина Вишневецьких походила з нащадків великого князя литовського Ольгерда, котрі поріднилися з українськими магнатами Острозькими.
Вперше ім‘я Дмитра Вишневецького згадується у середині 1540-х років як одного з найбільших кривдників причорноморських володінь Високої Порти. Зокрема, він у складі литовсько-польских загонів атакував Очаківську фортецю та інші причорноморські землі. В цих походах він показав себе хоробрим та мудрим воїном, а його авантюризм і завзятість прийшлися по душі козакам – вони були ладні йти з ним проти татар і проти кого іншого, аби покликав. Цілком природньо, що невдовзі Дмитро Вишневецький став козацьким ватажком. Він вирушив на Дніпровське пониззя і «на острові Хортиця, проти Конських вод, коло кримських кочовищ ставить замок і громадить навколо себе козаччину».
1553 рокуДмитро Вишневецький разом з усім своїм військом залишив Малу Хортицю та вирушив до Стамбулу, де півроку служив султану Сулейману Великому. Існує декілька версій цього: можливо, не маючи достатньої підтримки від литовського уряду, князь намагався справити на нього відповідне враження, або налагодити добрі стосунки з султаном, щоб через нього мати вплив на кримського хана. Також, імовірно, він намагався визволити з полону родичів його загиблого дядька Федора Вишневецького, зокрема, вдови – княгині Марії. Ймовірно, безпечному перебуванню в Стамбулі Дмитра сприяла дружина султана Роксолана. В підсумку, Дмитро Вишневецький справив вплив на уряд Великого князівства Литовського та Польського королівства, і навіть отримав формальне доручення тримати оборону проти татар у закладеній ним фортеці. Але надалі князь міг розраховувати тільки на власні сили. Будівництво Хортицької фортеці він довершив, мобілізувавши козаків і селян своїх староств.
В подальші роки Дмитро Вишневецький неодноразово робив походи на Крим та причорноморські татарські та турецькі фортеці, хоча, на жаль, добитися рішучої поразки ворога не вдалося. Причиною того були, дії союзників, зокрема Польського королівства, що у вирішальний момент, фактично позбавляли своєї підтримки, укладаючи угоди із султаном, недостача власних сил.
1563 (за іншими відомостями – 1564) року Дмитро Вишневецький востаннє виступив проти Оттоманської імперії. З армією в 4 тисячі чоловік він зайшов до Молдавії, де якраз точилися міжусобні чвари, але тут його захопили в полон і відвезли до Стамбула. Султан наказав стратити князя, а козаків, що були разом з ним, відправили на галери.
В народі казали, що перед стратою йому пропонували відмовитись від православ‘я, обіцяючи життя і свободу, але князь вдмовився. Турки розтяли йому груди і, сподіваючись здобути мужність знаменитого гетьмана, вийняли серце, розділили і з‘їли його. За «Хронікою» Мартина Бєльського, козацького ватажка скинули з фортечного муру в Галаті на крюк; він провисів на ньому три дні, доки турки, обурені прокльонами Байди, спрямованими проти мусульманської віри, застрелили його із луків.
В Царгороді на риночку
Ой п'є Байда горілочку,
Ой п'є Байда — та не день не два,
Не одну нічку та й не годиночку.
Цар турецький к нему присилає,
Байду к собі підмовляє:
«Ой ти Байдо ти славнесенький,
Будь мені лицар та вірнесенький!
Візьми в мене царівночку,
Будеш паном на всю Вкраїночку!»
«Твоя, царю, віра проклятая,
Твоя царівна поганая!»
Ой крикнув цар на свої гайдуки!
Візьміть Байду добре в руки,
Візьміть його, повісіте,
На гак ребром зачепіте!
Ой висить Байда та й кидається, Та на
свого джуру поглядає:
«Ой джуро ж мій молодесенький, Подай мені лучок та тугесенький:
Ой бачу я три голубочки — Хочу я убити для його дочки!»
Ой як стрілив — царя вцілив, царицю — в потилицю,
Його доньку — в головоньку.
Страта Вишневецького справила величезний вплив на маси дніпровського козацтва, з яким він так довго спілкувався і яке очолював у багатьох походах. Життя і смерть його почали обростати легендами.
Хоча й був Дмитро Вишневецький князем і заможною людиною, його мета – захист Батьківщини від турків і татар – співпадала з інтересами низового козацтва, і в ній він стояв на боці народу і особистою хоробрістю, відвагою сприяв успіхові цієї боротьби. Спорудивши містечко-фортецю на Хортиці, він зумів об‘єднати козацькі сили, які визнали у ньому справжнього керівника і гетьмана.
Все це і сприяло тому, що життя і діяння Дмитра Вишневецького залишилися в історії України, ставши прикладом для майбутніх патріотів-звитяжців.
Цікаві факти:
• Саме Дмитро Вишневецький уперше наказав робити козацькі човни із волячих шкір, аби їх можна було легко переносити.
• Татари декілька разів безуспішно брали в облогу Хортицьку фортецю, але козаки, очолювані Дмитром Вишневецьким, витримали та відбили облогу. Влітку 1557 року татарських хан Девлет-Гірей знову підступив до Хортиці з татарською армією, а також із військом, надісланим йому молдавським воєводою, та загоном яничарів. Після тривалого опору Вишневецький був змушений залишити фортецю – забракло провіанту та набоїв.




