Олександр Какалюк: «Я не міг по іншому».

Олександр Какалюк загинув від пулі снайпера витягуючи з поля бою своїх поранених товаришів.

Олександр брав участь у бойових діях на Саур-Могилі.Його батальйон був , що називається, в найгарячіших точках.У той злощасний день наші хлопці вели бойові дії з бойовиками російської федерації. Було поранено багато бійців. Олександр в окопі не відсижувався і рятував своїх товаришів. В цей час куля російського терориста його і наздогнала.  2 серпня став ще одним чорним днем для нашого міста.

За мужність та героїзм старшому лейтенанту Олександру Какалюку посмертно було присвоєне звання капітана. Посмертно чоловік нагороджений нагрудним знаком «За досягнення у військовій службі» ІІ ступеня та указом президента України був відзначений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. «Сашка дуже любили як колеги, так і товариші по службі, адже хоча він був прямолінійним, він завжди відстоював права хлопців, - розповідає про чоловіка Ірина Какалюк. - Він дав своє ім’я сину, і я вірю, що це не випадково, адже тепер Сашко несе героїчне ім’я батька. Татко завжди з нами, і ми з сином відчуваємо його підтримку, незважаючи на те, що фізично його немає поруч. Як і раніше, ми - сім’я».

Всі знали Олександра Какалюка як чесного і принципового хлопця. Він був головою комісії з охорони праці профспілки «Металістів» на ДМК.

Колеги по роботі сумують і висловлюють свої щирі співчуття рідним і близьким Олександра.

Слава Україні! Героям Слава!