Кодекс гарантій, а не обмежень

Конфедерація вільних профспілок України (КВПУ) за участю народних депутатів, які, згідно із Конституцією України, є суб’єктами законодавчої ініціативи, розробили проєкт Трудового кодексу України (ТКУ). Він зареєстрований у парламенті 16 вересня ц. р. за №16010-1.
Необхідність розробки цього важливого документу у критично короткий термін, передбачений Регламентом Верховної Ради України, виникла через те, що 2 вересня ц. р. новим складом Кабінету міністрів України було повторно внесено й зареєстровано у парламенті проєкт Трудового кодексу України (№16010), розроблений із порушенням принципів соціального діалогу із соціальними партнерами на національному рівні та без урахування пропозицій профспілок.
При цьому варто зауважити, що попередній уряд приховав і практично не врахував також результати аналізу, зробленого експертами Міжнародного бюро праці Міжнародної організації праці (МОП), у якому містяться суттєві критичні зауваження до проєкту, що засвідчують порушення і невідповідність його міжнародним стандартам і Конвенціям МОП.
Зареєстрований новим урядом як Законопроєкт №16010 проєкт ТКУ містить певні відмінності від попереднього, але він знову із порушенням законодавчої процедури не був погоджений ні центральними органами виконавчої влади, ні соціальними партнерами – профспілками та роботодавцями.
Не маючи інших можливостей вплинути на процес, Конфедерація вільних профспілок України за участі народних депутатів змушені були розробити і зареєструвати у парламенті альтернативний урядовому проєкт Трудового кодексу України.
Наша мета – забезпечити дотримання конституційного принципу про недопущення звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод при ухваленніі нових законів або внесенні змін до чинних (ст.22 Конституції України) та максимальне врахування рекомендацій МОП, висловлених у Технічних коментарях Міжнародного бюро праці до проєкту Трудового кодексу України (2025 р.) та у Меморандумі технічних коментарів Міжнародного бюро праці до проєкту Трудового кодексу України (2026 р.).
На відміну від урядового та на виконання рекомендацій МОП і для дотримання зобов’язань України, як країни-кандидата у члени Європейського Союзу, альтернативний профспілковий проєкт Трудового кодексу України передбачає:
– більш повне визначення відносин, що регулюються ТКУ;
– чіткіше визначення суб’єктів трудових відносин;
– встановлення трьох і більше ознак для визнання відносин трудовими;
– визначення реального визнання свободи асоціації та права на ведення колективних переговорів;
– визначення усіх основних термінів, що використовуються у проєкті;
– включення питань статусу, створення, прав і діяльності сторін колективних трудових відносин, зокрема – профспілок, їхніх організацій та об’єднань;
– ефективніший захист прав працівників/працівниць при виданні локальних та індивідуальних актів роботодавця;
– ефективніший захист працівників/працівниць в умовах нестандартних форм зайнятості;
– вищі стандарти захисту прав працівників/працівниць при зміні і припиненні, призупиненні трудових відносин;
– вищі стандарти захисту прав працівників/працівниць, які виховують дітей;
– вищі стандарти захисту прав ветеранів/ветеранок;
– зменшення розміру понаднормової роботи;
– кращий захист прав працівників/працівниць на відпочинок;
– збереження гарантій в сфері оплати праці та встановленні мінімальної заробітної плати;
– визначення колективних переговорів і сторін колективних переговорів, відповідно до міжнародних норм;
– збереження гарантій права на колективні трудові спори, у т. ч. права на страйк, та недопущення антиконституційних змін щодо легалізації у правовій системі України локауту;
– збереження всіх видів існуючих відпусток, зокрема – додаткових: за особливий характер праці, за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці та інших;
– забезпечення права на соціальне страхування та пенсійне забезпечення;
– посилення спроможностей організацій роботодавців і працівників під час участі у соціальному діалозі взагалі, та колективних переговорах зокрема, шляхом більш гнучкого врегулювання репрезентативності;
– узгодженість колективних договорів різних рівнів;
– врахування європейської практики регулювання права на відключення;
– забезпечення працівників/працівниць, що мають роз’їзний характер роботи, правом на відшкодування витрат на проїзд;
– регулювання відносин щодо формування кадрового резерву для інтенсифікації ринку праці в Україні;
– неприпустимість втручання держави у колективні трудові відносини, що виходить за межі забезпечення відповідності колективних договорів мінімальним гарантіям, встановленим міжнародними стандартами.
Відповідно до Декларації Міжнародної організації праці 1998 року про основні принципи та права у сфері праці, Україна як держава – член МОП, що ратифікувала 72 конвенції МОП (із них 61 – чинна станом на сьогодні), зобов’язана дотримуватися норм ратифікованих нею Конвенцій та поважати, зміцнювати й реалізовувати принципи, які стосуються основних прав (свобода асоціації, заборона примусової і дитячої праці, дискримінації тощо).
Законопроєкт №16010-1 передбачає максимальне врахування ратифікованих Україною конвенцій і рекомендацій МОП, збереження існуючих досягнень України та досягнення реальних результатів підписаної у Женеві в межах 114-ї сесії Міжнародної конференції праці Програма гідної праці для України на 2026–2029 роки.
Із повним текстом профспілкового проєкту ТКУ можна познайомитись за посиланням https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70743




