Герої не вмирають. Вони назавжди залишаються у наших серцях…
15 Лип 2026
Сьогодні минає третя річниця з дня загибелі Героя України, одного з її найкращих синів, мужнього воїна Кіріченко Андрія Вікторовича, який віддав своє життя, захищаючи Україну, її свободу та незалежність.
Три роки… Час минає, але не стихає біль. Не згасає пам'ять. Не минає вдячність.
Він не помер. Він повернувся у небо. У вічність. А ми залишилися тут — пам'ятати, молитися, берегти його подвиг у своїх серцях. Щоб не знецінити те, за що було віддано найдорожче — життя. Щоб залишатися гідними тих, хто став на захист України.
Його життя стало жертовним вогнем, який освітлює шлях наступним поколінням. Він віддав себе заради нашого майбутнього, заради права українців жити на своїй землі, працювати, виховувати дітей і будувати вільну державу.
Ми не знаємо, про що він думав в останні хвилини свого життя. Але знаємо напевно: у його серці жила любов — до рідної землі, до своєї родини, до України, до людей, яких він захищав.
«Немає більшої любові, ніж коли хто душу свою покладає за друзів своїх».
15 липня 2023 року під час бою на Донеччині, рятуючи побратима, загинув солдат Кіріченко Андрій Вікторович.
Честь, мужність, самовідданість, людяність і готовність пожертвувати собою заради інших — лише частина тих рис, які назавжди залишаться у пам'яті всіх, хто його знав. Саме завдяки таким Героям Україна продовжує жити, боротися й працювати.
Андрій Вікторович народився 22 квітня 1983 року. У 2003 році закінчив Дніпродзержинський металургійний коледж. Упродовж 2003-2004 років проходив строкову військову службу. З 2005 по 2014 рік працював у ГУМВС України в Дніпропетровській області, а з 2016 року - бригадиром на обробці металу у прокатному цеху на Сортопрокатному стані Дніпровського металургійного комбінату (ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ»). З дитинства професійно займався академічним веслуванням, здобувши звання майстра спорту України. Із перших днів повномасштабного вторгнення росії став до лав Збройних Сил України, не вагаючись обравши шлях Захисника.
У нього залишилися дружина, діти та сестра, для яких ця втрата назавжди залишиться невимовним болем.
Від імені профспілкового комітету ППО «Металістів» висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким і друзям Героя. Ми розділяємо ваш біль і схиляємо голови перед світлою пам'яттю людини, яка віддала найдорожче за свободу України.
Світла пам'ять про Андрія житиме у наших серцях, у вдячності кожного українця та в історії нашої держави.
Вічна пам'ять і слава Герою України!
Низький уклін за мужність, відвагу і жертовність!