ПРоФСПІЛКА “МЕТАЛІСТІВ” - На захисті трудових  і соціально-економічних прав членів профспілки з 1906 року.
ПРоФСПІЛКА “МЕТАЛІСТІВ” - На захисті трудових і соціально-економічних прав членів профспілки з 1906 року.

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЛИСТ 14 квітня 2008 року № 235/0/15-08/13

27 Чер 2016

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

14 квітня 2008 року № 235/0/15-08/13

Роз’яснення щодо застосування статті 19 Закону України «Про відпустки» (додаткові відпустки працівникам, які мають дітей)

 

Роз’яснення щодо застосування статтi 19 Закону України «Про вiдпустки» розроблено для надання практичної та методичної допомоги пiдприємствам, установам, органiзацiям.

З метою створення сприятливих умов для догляду та виховання дiтей ст. 182-1 КЗпП та ст. 19 Закону України «Про вiдпустки»передбачено надання працiвникам, якi мають дiтей, соцiальної додаткової вiдпустки.

До набрання чинностi Законом України «Про вiдпустки» згiдно з п. 3 постанови ЦК КПРС i Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 22 сiчня 1981 р. № 235 жiнцi, яка мала двох i бiльше дiтей вiком до 12 рокiв, надавалася додаткова триденна оплачувана вiдпустка, i загальна тривалiсть вiдпустки працiвницям, якi користувалися зазначеною додатковою вiдпусткою, не повинна була перевищувати 28 календарних днiв.

З 1 сiчня 1997 р., тобто з дати набрання чинностi Законом України «Про вiдпустки» , вiдповiдно до ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону жiнцi, яка працювала i мала двох i бiльше дiтей вiком до 15 рокiв або дитину-iнвалiда, на її бажання щорiчно надавалася додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю 5 календарних днiв без урахування вихiдних, що не включалася до загальної тривалостi щорiчної вiдпустки.

Зазначена норма поширювалась на жiнку, яка всиновила дитину, батька, який виховував дитину без матерi (в тому числi й у разi тривалого перебування матерi в лiкувальному закладI), а також осiб, якi взяли пiд опiку дитину.

Законом України вiд 6 лютого 2003 р. № 490-IV «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України стосовно вiдпусток» (набрав чинностi з 1 березня 2003 р.) стаття 19 викладена в новiй редакцiї:

«Жiнцi, яка працює i має двох або бiльше дiтей вiком до 15 рокiв, або дитину-iнвалiда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матерi (у тому числi й у разi тривалого перебування матерi в лiкувальному закладI), а також особi, яка взяла дитину пiд опiку, надається щорiчно додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю 7 календарних днiв без урахування святкових i неробочих днiв (стаття 73 Кодексу законiв про працю України).

За наявностi декiлькох пiдстав для надання цiєї вiдпустки її загальна тривалiсть не може перевищувати 14 календарних днiв».

У подальшому з 18 листопада 2004 р. Законом України «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України стосовно вiдпусток»перелiк осiб, якi мають право на зазначену додаткову вiдпустку, доповнено категорiєю «одинока мати».

Зазначену хронологiю змiн у законодавствi щодо надання додаткових вiдпусток працiвникам, якi мають дiтей, слiд ураховувати в разi їхнього надання за минулi роки або виплати грошової компенсацiї за них при звiльненнi, для визначення кiлькостi днiв такої вiдпустки та перелiку категорiй працiвникiв, якi мали на неї право.

Порядок надання додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей

Додатковi вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей, надаються понад тривалiсть щорiчної вiдпустки, передбаченої ст. 6, 7 i 8 Закону «Про вiдпустки» , а також понад тривалiсть щорiчних вiдпусток, установлених iншими законами та нормативно-правовими актами, i переносяться на iнший перiод або продовжуються в порядку, визначеному ст. 11 цього Закону.

Оскiльки зазначена вiдпустка є соцiальною вiдпусткою i не належить до виду щорiчних, то вона може надаватися в будь-який час протягом календарного року, незалежно вiд вiдпрацьованого часу i дати народження дитини — до чи пiсля;

Якщо працiвник, який має право на соцiальну вiдпустку, з якихось причин не скористався цим правом у роцi досягнення дитиною певного вiку або ж за кiлька попереднiх рокiв, вiн має право використати цю вiдпустку, i в разi звiльнення, незалежно вiд пiдстав, йому має бути виплачена компенсацiя за всi невикористанi днi вiдпусток, як це передбачено ст. 24 Закону України «Про вiдпустки» .

Законодавством не передбачено строку давностi, пiсля якого втрачається право на додаткову соцiальну вiдпустку працiвникiв, якi мають дiтей.

Наприклад, якщо одинока мати, яка сама виховує дитину, не користувалася зазначеною соцiальною вiдпусткою, вона має на неї право починаючи з 2004 р. — тривалiстю 7 календарних днiв за кожен рiк до виповнення дитиною повнолiття.

Визначення вiку дiтей для права на отримання додаткової соцiальної вiдпустки

Право на додаткову соцiальну вiдпустку залежить вiд вiку дитини. Статтею 19 Закону України «Про вiдпустки» визначено вiк дiтей тiльки для такої категорiї, як «жiнка, яка працює i має двох або бiльше дiтей вiком до 15 рокiв». Вiк дитини-iнвалiда, всиновленої дитини, дитини пiд опiкою, дитини одинокої матерi (батька) цим Законом не встановлено, тому слiд керуватися загальними нормами законодавства.

Згiдно зi ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 2 Закону України «Про державну допомогу сiм’ям з дiтьми» дитина — це особа вiком до 18 рокiв (повнолiття), якщо згiдно iз законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолiтньої ранiше.

Тому жiнка, яка працює i має дитину-iнвалiда; всиновлену дитину; одинока мати, яка виховує дитину без батька; батько, який виховує дитину без матерi, мають право на цю вiдпустку до досягнення дитиною повнолiття.

Згiдно з п. 2 ст. 243 Сiмейного кодексу України опiка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 рокiв, а пiклування — над дитиною вiком вiд 14 до 18 рокiв.

Отже, особа, яка взяла дитину пiд опiку, має право на додаткову соцiальну вiдпустку до досягнення дитиною 14 рокiв, а особа, яка в установленому порядку визнана пiклувальником, — з досягнення дитиною вiку 14 рокiв i до виповнення їй 18 рокiв, оскiльки ст. 186-1 КЗпП України гарантiї, встановленi ст. 182-1 цього Кодексу, поширено також на пiклувальникiв.

Умови та порядок надання додаткової соцiальної вiдпустки одинокiй матерi

Поняття одинокої матерi визначено в постановi Пленуму Верховного Суду України вiд 6 листопада 1992 р. № 9 (iз змiнами) «Про практику розгляду судами трудових спорiв» . Згiдно з п. 9 цiєї постанови одинокою матiр’ю слiд вважати жiнку, яка не перебуває у шлюбi i у свiдоцтвi про народження дитини якої вiдсутнiй запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказiвкою матерi; вдову; iншу жiнку, яка виховує i утримує дитину сама.

За цим визначенням для визнання «iншої жiнки» одинокою потрiбно двi ознаки: вона сама i виховує, i утримує дитину.

Пiсля набрання чинностi Законом України «Про вiдпустки» таке визначення одинокої матерi для реалiзацiї норм цього Закону не має застосовуватись, оскiльки в п. 5 ч. 12 ст. 10 цього Закону визначено поняття одинокої матерi як такої, яка виховує дитину без батька. Отже, участь батька або iнших осiб в утриманнi дитини не позбавляє матерi статусу одинокої (Ротань В., Зуб. І, Стичинський Б., Науково-практичний коментар до законодавства України про працю: 6-те вид., доп. i перероб. — К.: А. С. К., 2006).

Це означає, що для встановлення права на додаткову вiдпустку має застосовуватись таке визначення одинокої матерi: жiнка, яка не перебуває у шлюбi i у свiдоцтвi про народження дитини якої вiдсутнiй запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказiвкою матерi; вдова; жiнка, яка виховує дитину без батька (в тому числi i розлучена жiнка, яка сама виховує дитину, якщо батько не проживає разом з дитиною та вiдсутнi iншi докази його участi у вихованнi дитини, i за цих самих умов жiнка, яка вийшла замiж, але її дитина новим чоловiком не всиновлена).

Для отримання додаткової соцiальної вiдпустки жiнка, яка не перебуває у шлюбi i у свiдоцтвi про народження дитини якої вiдсутнiй запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказiвкою матерi, має подати: копiю свiдоцтва про народження дитини i довiдку органiв запису актiв громадянського стану про пiдстави внесення до книги записiв народжень вiдомостей про батька дитини; жiнка, яка є вдовою, — копiю свiдоцтва про народження дитини та копiї свiдоцтва про укладення шлюбу та свiдоцтва про смерть чоловiка.

Законодавством не передбачено, якi саме документи має подати жiнка, яка виховує дитину без батька (в тому числi i розлучена жiнка, i жiнка, яка вийшла замiж, але її дитина новим чоловiком не всиновлена).

Питання виховання батьками дитини визначено Сiмейним кодексом України .

Згiдно зi ст. 157 цього Кодексу питання виховання дитини вирiшується батьками спiльно. Той з батькiв, хто проживає окремо вiд дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованнi i має право на особисте спiлкування з нею. Батьки мають право укласти договiр щодо здiйснення батькiвських прав та виконання обов’язкiв тим з них, хто проживає окремо вiд дитини.

Як передбачено ст. 158 Сiмейного кодексу України , за заявою матерi, батька дитини орган опiки та пiклування визначає способи участi у вихованнi дитини та спiлкування з нею того з батькiв, хто проживає окремо вiд неї. Рiшення про це орган опiки та пiклування ухвалює на пiдставi вивчення умов життя батькiв, їхнього ставлення до дитини, iнших обставин, що мають iстотне значення.

У разi ухилення батька вiд виконання своїх обов’язкiв з виховання дитини мати має право звернутися до суду з позовом про позбавлення його батькiвських прав.

З урахуванням зазначеного для пiдтвердження факту, що батько не бере участi у вихованнi дитини, можуть бути пред’явленi, наприклад, довiдка з ЖЕКу про реєстрацiю особи за мiсцем проживання, ухвала суду або постанова слiдчого про розшук вiдповiдача у справi за позовом про стягнення алiментiв, рiшення суду про позбавлення вiдповiдача батькiвських прав, рiшення органiв опiки та пiклування або суду про вiдсутнiсть участi батька у вихованнi дитини тощо.

Пред’явлення лише довiдки з ЖЕКу про те, що дитина проживає разом з матiр’ю, не дає достатнiх пiдстав стверджувати, що батько не бере участi у її вихованнi.

Для отримання додаткової соцiальної вiдпустки розлучена жiнка, яка дiйсно виховує сама дитину (без батька), має подати такi документи: копiю свiдоцтва про народження дитини; для пiдтвердження того, що жiнка є розлученою, — копiю свiдоцтва про розiрвання шлюбу та документ, який пiдтверджував би те, що батько не бере участi у вихованнi дитини.

Жiнка, яка вдруге вийшла замiж, але її дитина вiд першого шлюбу новим чоловiком не всиновлена, для отримання такої вiдпустки має пред’явити документ, який пiдтверджував би те, що батько дитини не бере участi у її вихованнi, та довiдку органу реєстрацiї актiв цивiльного стану про те, що дитина новим чоловiком не всиновлена.

Якщо вдова чи розлучена жiнка, яка виховує дитину без батька (в разi позбавлення його батькiвських прав), вступила в новий шлюб з iншим чоловiком i її дитина вiд першого шлюбу ним не всиновлена, вона має право на додаткову соцiальну вiдпустку як одинока мати.

Жiнка, яка має дiтей вiд особи, з якою вона не перебувала i не перебуває в зареєстрованому шлюбi, але з якою вона веде спiльне господарство, разом проживає i виховує дiтей, права на одержання додаткової соцiальної вiдпустки як одинока мати не має.

Якщо працiвницею не буде доведено факт, що вона дiйсно виховує дитину сама, без участi батька, роботодавець може вiдмовити їй у наданнi такої вiдпустки.

Зазначенi умови та порядок надання додаткової соцiальної вiдпустки застосовуються i до батька, який виховує дитину без матерi (одинокий батько).

Одиноким батьком слiд вважати чоловiка, який не перебуває у шлюбi i у свiдоцтвi про народження дитини записаний як її батько, вдiвця, розлученого чоловiка, що виховує дитину без матерi.

Визначення пiдстав для надання додаткової соцiальної вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей

Згiдно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про вiдпустки» за наявностi кiлькох пiдстав для надання додаткової соцiальної вiдпустки її загальна тривалiсть не може перевищувати 14 календарних днiв.

У зв’язку з тим, що ст. 19 Закону України «Про вiдпустки» чiтко не визначено сукупнiсть кiлькох пiдстав для набуття права на додаткову соцiальну вiдпустку тривалiстю понад сiм календарних днiв, то з урахуванням правової експертизи цього питання, проведеної Мiнпрацi разом з Мiн’юстом та Головним науково-експертним управлiнням Апарату Верховної Ради України, кожну пiдставу, визначену ч. 1 цiєї статтi, є правомiрним вважати окремою пiдставою, а саме:

жiнка, яка має двох або бiльше дiтей вiком до 15 рокiв;

жiнка, яка має дитину-iнвалiда;

жiнка, яка всиновила дитину;

одинока мати;

батько, який виховує дитину без матерi (в тому числi й у разi тривалого перебування матерi в лiкувальному закладI);

особа, яка взяла дитину пiд опiку.

Так, одинока мати, в якої дитина є iнвалiдом, має право на таку вiдпустку за двома пiдставами (14 календарних днiв): «жiнка, яка має дитину-iнвалiда» та «одинока мати». Якщо одинока мати виховує здорову дитину (мається на увазi не дитину-iнвалiда), соцiальна вiдпустка надається за однiєю пiдставою (сiм календарних днiв).

Якщо одинока мати виховує двох дiтей вiком до 15 рокiв, така вiдпустка надається за двома пiдставами: «жiнка, яка має двох дiтей вiком до 15 рокiв» та «одинока мати».

Жiнка, яка має всиновлену дитину, i водночас є одинокою матiр’ю (вдовою), користується правом на таку вiдпустку за двома пiдставами (14 календарних днiв): «жiнка, яка всиновила дитину» та «одинока мати».

Якщо одинока мати виховує двох дiтей вiком 16 i 17 рокiв, вона має право на цю вiдпустку за однiєю пiдставою (тривалiстю сiм календарних днiв). Для надання працiвницi такої вiдпустки тривалiстю 14 календарних днiв не виконується пiдстава «жiнка, яка має двох або бiльше дiтей вiком до 15 рокiв».

Заступник Мiнiстра 
В. Онищук

Поділитися у соціальних мережах: