ПРоФСПІЛКА “МЕТАЛІСТІВ” - На захисті трудових  і соціально-економічних прав членів профспілки з 1906 року.
ПРоФСПІЛКА “МЕТАЛІСТІВ” - На захисті трудових і соціально-економічних прав членів профспілки з 1906 року.

ВІДПУСТКИ

8 Чер 2021

При реалізації права на відпочинок працівниками часто виникають спірні моменти, нюанси, які необхідно правильно вирішити. Саме тому юридична служба профспілкового комітету ППО «МЕТАЛІСТІВ» надає відповіді на найчастіші питання, що пов’язані із відпустками.

Що робити, якщо відпустку не дають?

Графік відпусток затверджується за ініціативою роботодавця, але працівник має право обирати (пропонувати) найсприятливіший період для свого відпочинку і це повинно бути враховано. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку (ч. 10 ст. 10 Закону України “Про відпустки”).

Якщо роботодавець погодив дату початку і тривалість відпустки, однак відмовляється її надати, аргументуючи це тим, що, наприклад, багато роботи - це порушення трудового законодавства.

У даному випадку слід написати дві заяви: одну – про відпустку, іншу – прохання надати письмове обґрунтування відмови. Ці заяви необхідно відправити рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Якщо роботодавець і далі не надає відпустку, то слід звернутися зі скаргою до Державної служби України з питань праці.

Окрім цього, після того як буде підтверджено факт отримання роботодавцем заяви про надання відпустки, а роботодавець так і не видає наказ про відпустку, працівник має право звернутися до суду з позовом про зобов’язання роботодавця надати щорічну відпустку.

Чи можна йти у відпустку без видачі наказу про відпустку?

Не рекомендуємо йти у відпустку, доки роботодавець не видасть наказ, адже це можна кваліфікувати як самовільне використання працівником відпустки та відповідно звільнити за прогул.

Справа в тому, що вирішуючи трудові спори, суди звертають увагу на те, що відпустки надаються за погодженням з роботодавцем. І відповідно подання заяви про надання відпустки не звільняє працівника від обов’язку виходити на роботу до видання відповідного наказу (підтверджується відповідною судовою практикою щодо різних категорій відпусток, зокрема, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.06.2017 р. у справі № 175/5248/15-ц; постанова ВС від 05.09.2018 р. у справі № 760/9284/16-ц; постанова ВС від 13.09.2017 р. у справі № 761/30967/15-ц)

Чи можна подати заяву на відпустку в електронній формі?

Зазначимо, ні в КЗпП, ні в Законі України “Про відпустки” прямої відповіді на це запитання немає. За відсутності попередньої згоди сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв'язку, такі документи мають подаватись у паперовій формі з оригінальним підписом автора документу, оскільки направлення заяви засобами електронного зв'язку не дає можливості іншій стороні встановити справжнє волевиявлення заявника. (Відповідних висновок дійшов ВС в постанові від 03.12.2018 р. у справі № 686/21222/16-ц.)

Проте необхідно мати на увазі, що при цьому ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв’язку. У такому разі підтвердженням ознайомлення вважається факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником. (ч. 3 ст. 29 КЗпП). Тобто виходячи із даних норм, подання заяви в електронній формі можливо лише у разі, якщо у трудовому договорі або іншим способом висловлена згода сторін на обмін.

У відпустку не за графіком: чи можливо?

Зміна термінів надання відпусток, відображених у графіку, може бути проведена не лише за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорічну відпустку, а і за узгодженням роботодавця та працівника.

Тобто працівник може подати заяву про надання відпустки не за графіком, але роботодавець може відмовити такому працівнику, по-перше, через порушення графіка відпусток; по-друге, через те що він не може порушувати виробничий процес. Але якщо це не шкодить виробничому процесу та роботодавець не проти, то він може перенести відпустку працівника на інший період.

Також звертаємо увагу, на перелік категорій працівників, яким щорічні відпустки за бажанням надаються в зручний час:

1) особам віком до вісімнадцяти років;

2) особам з інвалідністю;

3) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;

4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

9) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором

Чи може працівник відмовитись від відпустки та вимагати грошову компенсацію?

Якщо працівник відмовляється використати надане йому право на відпочинок, то роботодавець має право в межах, установлених графіком, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки. Адже роботодавцю заборонено не надавати щорічну відпустку (ч. 5 ст. 11 Закону України “Про відпустки”):

  • повної тривалості протягом двох років підряд;
  • протягом робочого року: працівникам віком до 18 років і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами або з особливим характером праці.

Згідно зі ст. 139 КЗпП працівники зобов’язані своєчасно і точно виконувати розпорядження (накази) роботодавця. За їх невиконання працівник може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічних відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Тобто якщо працівник має право, наприклад, на щорічну основну відпустку тривалістю 24 кал.дні та на щорічну додаткову тривалістю 7 кал.дні (разом 31 кал.дні), то такому працівнику має бути надано 24 кал.дні щорічної відпустки, та за його бажанням може бути виплачена грошова компенсація за 7 кал.днів.

Чи можна скористатися відпусткою за минулі роки, якщо раніше вона не була використана?

Законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається право на щорічну відпустку (лист Мінсоцполітики від 24.12.2013 р. № 152/13/82-13). Наприклад, якщо у працівника накопичилася відпустка за 3 робочі роки, загальною тривалістю 72 календарні дні, то він має право у поточному році її використати.

Як звільнитись в останній день відпустки? Як оформити таке звільнення?

Працівник має право розірвати договір, укладений на невизначений строк, письмово попередивши про це роботодавця за два тижні. Якщо працівник хоче отримати відпустку і звільнитися в останній її день, він подає заяву про звільнення з таким розрахунком, щоб останній день двотижневого попередження роботодавця про подальше звільнення припав на останній день відпустки. Такий день буде одночасно і днем звільнення. Отже після відпустки працівник уже не виходить на роботу.

У разі ж звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

На підставі заяви роботодавець видає накази: про надання відпустки та про звільнення, з якими ознайомлює працівника під підпис.

Звертаємо увагу, що скористатися відпусткою перед звільненням працівник може, тільки якщо його звільнення не є дисциплінарним стягненням відповідно до ст. 147 КЗпП. Якщо працівника звільняють за п. 3, 4, 7, 8 ст. 40 КЗпП, йому лише виплачують компенсацію за невикористану відпустку.

Чи можна виплатити відпускні після відпустки чи обов’язково не пізніше ніж за три дні до початку?

За загальним правилом зарплата працівникам за час щорічної відпустки (тобто відпускні) повинна виплачуватися не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Але у п. 2 ст. 7 Конвенції про оплачувані відпустки від 24.06.1970 р. № 132 вказано, що відпускні виплачуються працівникові до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді між працівником і роботодавцем. Тобто працівник може зазначити цей момент у своїй заяві на надання відпустки, а роботодавець — у наказі про надання відпустки (лист Мінсоцполітики від 05.01.2012 р. № 7/13/133-12).

Чи може роботодавець отримати назад відпускні, якщо працівник використав відпустку наперед і вирішив звільнитись?

У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості роботодавець провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Таке утримання проводиться тільки на підставі наказу роботодавця.

Але у даному випадку має значення причина звільнення працівника. Утримання надмірно виплачених відпускних не проводиться, коли звільнення пов’язане: з призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невоєнну) службу (п. 3 ст. 36 КЗпП); переведенням працівника з його згоди на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України (п. 5 ст. 36 КЗпП); відмовою від переведення на роботу до іншої місцевості разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв’язку з істотною зміною умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП); змінами в організації виробництва та праці, у т. ч. ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП); виявленням невідповідності працівника посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню цієї роботи (п. 2 ст. 40 КЗпП); нез’явленням на роботу більше чотирьох місяців поспіль через тимчасову непрацездатність, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах, якщо законодавством не встановлено триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні (п. 5 ст. 40 КЗпП); відновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП); направленням на навчання; виходом на пенсію (ст. 38 КЗпП); смертю працівника.

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів.

Якщо утримати із зарплати надмірно виплачені відпускні в повному обсязі не вдалося, тоді працівнику слід в добровільному порядку погасити всю суму заборгованості.

Якої тривалості необхідно надавати відпустку сумісникам та особам, які працюють неповний робочий час?

Право на відпустку мають усі громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями або ж працюють за трудовим договором у фізособи. Тому і тривалість відпустки для сумісників — така сама, як і для основних працівників (за загальним правилом не менше 24 кал. дн.) (лист Мінсоцполітики від 12.09.2016 р. № 1294/13/84-16).

Працівники з неповним робочим часом також мають законне право на відпустку повної тривалості, яка передбачена на цьому підприємстві (не менше 24 кал. дн.).

Продовження відпустки у разі хвороби працівника, як діяти?

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника. Пам'ятаємо, що це правило стосується лише щорічної основної і додаткової відпусток, а також додаткових відпусток працівникам, які мають дітей.

Ні КЗпП України, ні Закон України “Про відпустки” не передбачає звернення працівника з заявою про продовження відпустки, як і не передбачає і необхідності отримання на це згоди роботодавця, оскільки період надання відпустки сторонами уже узгоджено. Продовження щорічної відпустки в разі тимчасової непрацездатності працівника, що настала під час відпустки, відбувається автоматично та є обов’язком роботодавця (висновок викладено у Постанові від 13.10.2020 р. Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/9213/18).

Єдиним обов’язком працівника у даному випадку є повідомлення роботодавця про тимчасову непрацездатність, яка засвідчена у встановленому порядку, тобто шляхом видачі листка непрацездатності, який повинен відповідати затвердженій формі й бути оформлений відповідно до вимог законодавства.

 

 

Юридична служба

профспілкового комітету

ППО «МЕТАЛІСТІВ»

 

 

Поділитися у соціальних мережах: